«Энергоатом»: коррупция в деталях

Уже більш як два місяці минуло відтоді, як було опубліковано третю частину розслідування щодо корупційних схем у компанії НАЕК «Енергоатом».Об этом информирует AFERIST.ORG со ссылкой на  antikor.com.ua

Увесь цей час ми чекали і сподівалися, що опубліковані нами факти ляжуть в основу якщо не повномасштабного розслідування, то хоча б поверхневої перевірки з боку правоохоронних структур. І ми готові були чекати, адже правоохоронцям потрібно отримати всі погодження, внести справу у єдиний реєстр, зробити десятки запитів, дочекатися відповідей. Втім, незважаючи на те, що опубліковане нами розслідування значно спростило всю цю роботу, ні МВС, ні ГПУ чи НАБУ не поворушили й пальцем, щоб зупинити діяльність злочинного угруповання Мартиненка, яке щорічно викачує з найбільшої державної компанії України мільярди доларів. Поміж тим, розкрадання бюджетних коштів у НАЕК «Енергоатом» досягло такого рівня жадібності з боку учасників злочинних схем, що це стало загрожувати національній безпеці. Нові віднайдені нами факти свідчать про причетність до нищення «Енергоатому» російських спецслужб.

Почнемо з того, що в червні поточного року НАЕК «Енергоатом» — найбільшій державній компанії України, яка донедавна демонструвала багатомільярдні прибутки, — довелося брати кредит на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам. Корупційна діяльність групи Мартиненка, Майстренка («Мастєра»), Важеєвського («Фіми») і Мірошніченка («Патлатого») зробила свою чорну справу. Сума запозичення склала рекордні 400 мільйонів гривень.

Тобто, найбільш потужна державна компанія країни опинилася на межі банкрутства.

Але навіть у цей кризовий для компанії час група «Фіми», «Патлатого» й «Мастєра» продовжували активно викачувати гроші з рахунків НАЕК «Енергоатом» на користь підконтрольних компаній. У період із травня й до початку липня НАЕК «Енергоатом» здійснив виплат підрядникам на суму цілком сумірну з тим, що потрібна була на зарплати працівникам. А станом на день виходу публікації ця сума взагалі подвоїлась.

Але Майстренко продовжує керувати всіма закупівлями НАЕК «Енергоатом» навіть сьогодні.

Отже, справа була не у відсутності коштів на зарплати українським енергетикам.

Кошти в «Енергоатому» були, просто вигідніше було скерувати їх туди, звідки згадані нами ділки зможуть отримати гарантований відкат.

Так, I&C Energo та IEC Industrie Export  безпосередньо належать до сфери інтересів групи «Патлатого», «Фіми» і «Мастера», й суми коштів, отриманих цими компаніями лише в липні кризового для «Енергоатома» року, обчислюються мільйонами. Тут же бачимо й компанію «SKODA JS», яка фігурувала у великій судовій справі про відмивання коштів екс-депутатом, батьком корупційних схем в українській енергетиці Миколою Мартиненком.

Вдумайтесь, у суді однієї із європейських країн офіційно доведено факти корупційних зловживань за участі низки українських і європейських компаній, але це жодним чином не вплинуло на виплати, які НАЕК «Енергоатом» продовжує щедро здійснювати фірмам, замішаним у цьому.

Ні вищий менеджмент компанії, ні правоохоронні органи жодним чином на це не відреагували. І в цьому контексті варто додати до переліку фігурантів справи ще двох важливих осіб: Олега Боярінцева, якого вважають зараз головним збирачем «дані» з контрагентів компанії «Енергоатом», і Дмитра Бузницького, екс-працівника економічної контррозвідки СБУ, який завдяки своїм зв’язкам прикриває діяльність згаданого злочинного угруповання від інтересу з боку силових структур.

Обидва персонажі мають настільки багатий бекграунд, що заслуговують окремої великої розповіді в рамках нашого журналістського розслідування. Але в будь-якому разі, важливіше констатувати, що саме завдяки ним стало можливим створення практично не вразливої для правоохоронців багаторівневої корупційної структури.

Втім, розкручуючи клубок корупційних зв’язків у «Енергоатомі», нашим журналістам вдалося наштовхнутися на ще більш шокуючу інформацію. Стратегічне підприємство, яке забезпечує енергетичну незалежність України, через жадібність групи згаданих тут корупціонерів потрапило під контроль спецслужб країни-агресора.

Зокрема, у переліку виплат, які всупереч економічній скруті щедро здійснює закордонним компаніям НАЕК «Енергоатом», бачимо компанію «NUKEM», яка тільки в липні поточного року отримала відповідно до згаданих відомостей два мільйони євро.

І це було би просто черговим епізодом у цій масштабній корупційній історії, якби не те, хто насправді є кінцевим бенефіціаром «NUKEM», «SKODA JS», «DIAKONT» і багатьох інших фірм і компаній, що отримують значні суми від «Енергоатому».

Ус вони так чи інакше належать Російській Федерації, зокрема, через такі структури як «Росатом» чи «Газпромбанк».

Більш глибокий аналіз показав, що співпраця  менеджменту компанії «Енергоатом» з агентами російського впливу носить постійний і системний характер.

Безпосередні контакти з країною-агресором здійснюються на найвищому рівні менеджменту компанії. Зокрема, йдеться про відомого нашим постійним читачам Германа Галущенка, який де-факто здійснює управління компанією тільки прикриваючись маріонеткою Котіним.

З боку російських агентів впливу координацію здійснює такий собі Олександр Мертен, керівник закордонного підрозділу компанії «Росатом», який мешкає в Києві й давно знаходиться в полі зору українських спецслужб. Як нам стало відомо, Мертен і Галущенко є давніми друзями і партнерами по бізнесу. І саме Мертен, за наявною в нас інформацією, допомагав згаданим тут «Фімі» й компанії налагодити структуровану схему відкатів із європейських фірм, які де-факто контролює Росія.

Але це лише вершина айсберга. Справжній інтерес російських агентів впливу полягає в тому, аби не допустити добудови в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Це поставило б крапку в залежності України від милості кремлівського керівництва й заощадило б для бюджету 400 мільйонів доларів США, які щорічно виплачуються за зберігання на території РФ відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС.

Цікаво, що наші співрозмовники в Офісі Президента України запевняють, ніби призначення Галущенка в НАЕК «Енергоатом» було тісно пов’язане саме з необхідністю добудови сховища. Нібито Герман Галущенко гарантував якнайшвидше завершення будівництва цього стратегічного об’єкту, просто в робочому кабінеті голови держави.

На практиці ж лисицю пустили стерегти курник. Людина, яка тісно пов’язана з російською агентурою, робить усе, аби об’єкт, що знаходиться на стадії готовності у 97 %, не був побудований за жодних обставин.

Про це яскраво свідчить вибір компаній, які на думку керівництва Енергоатому, мали б завершити будівництво центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Обидва фіналісти нещодавнього тендеру на завершення будівництва виявились приналежними до групи скандально відомого Максима Микитася, який зараз перебуває на лаві підсудних.


І хоча тендер скасували, час на добудову ЦСВЯП безповоротно втрачено.

Спершу нам здавалося, що ниточки тягнуться до такого собі Юрія Шейко, який до останнього часу був керівником ВП «Атомпроектінжинірінг» і був зацікавлений у співпраці з фірмами Микитася. Але виявилось, що стоїть за цим уже згаданий нами Галущенко і його російські друзі. За нашою інформацією, саме під їхнім тиском президент Котін давав вказівку тендерному комітету просувати компанії Микитася, хоча служба безпеки компанії і СБУ інформували про неприпустимість таких дій.

Аналітики, з якими нам довелось консультуватись стосовно фактажу цього розслідування, стверджують, що керівництво компанії «Енергоатом» розуміло, що тендер із такими одіозними переможцями обов’язково буде скасовано, але все ж допустило його проведення саме в такому форматі.

Це значить, що йдеться саме про навмисні дії, спрямовані на затягування строків будівництва сховища, а це у свою чергу вигідно лише Російській Федерації.

Антимонопольний комітет України, до речі, не просто скасував тендер на добудову ЦСВЯП. Було доведено, що фірми-фіналісти перманентно перебувають у змові, вже не вперше в парі беруть участь у подібних закупівлях і грубо порушують антимонопольне законодавство. У результаті обом компаніям у майбутньому заборонили участь у публічних торгах і наклали штрафів на десятки мільйонів гривень. Детальніше про задіяність компаній Микитася в корупційних схемах НАЕК «Енергоатому» читайте за посиланням:https://www.epravda.com.ua/news/2020/07/27/663389/

У зв’язку з вищевикладеним, хочеться запитати в чинних найвищих посадовців нашої країни, — зокрема, у керівника НАБУ Артема Ситника, керівника СБУ Івана Баканова, очільників САП і МВС, — чому старим і новим корупціонерам, які немов спрут оплутали «Енергоатом», досі не пред’явлено жодної підозри й жодного обвинувачення.

Усі викладені в нашому розслідуванні факти й у сукупності, й кожен окремо, дозволяють негайно відкрити справи за надзвичайно серйозними статтями Кримінального кодексу України. Зокрема, за ст. 111 ККУ «Державна зрада» та статтями 191, 209, 255 Кримінального кодексу України, які передбачають покарання за дії організованих злочинних груп у заволодінні майном у особливо великих розмірах і за подальше відмивання коштів.

Впевнено можна констатувати, що дії описаного злочинного угруповання, безумовно, призвели до незворотних наслідків для економіки країни й підірвали енергетичну незалежність країни перед лицем військової й економічної агресії РФ, що просто не може залишитися безкарним. Адже йдеться про стратегічне підприємство, яке, до того ж, є п’ятим за розміром платником податків в Україні, має десятки тисяч працівників і фактично утримує цілі міста — супутники АЕС. І в разі повного колапсу «Енергоатому», спричиненого бездіяльністю влади та правоохоронців, сотні тисяч українців опиняться без жодних засобів до існування.

І все це в догоду групці нечистих на руку ділків?
Хочеться звернутись і до Президента України, адже ми не побачили жодної реакції від нього та посадовців його Офісу. Вибори голови держави й парламенту здаються далекими, але це не означає, що центральна влада може спочивати на лаврах минулих перемог. Бездіяльність може остаточно обвалити рейтинги «зеленої» команди в регіонах, а це тільки посилить нестабільність і може призвести до політичного краху не тільки окремих вищих посадовців, але й повної дезінтеграції української державності.

Тож, сподіваємося, черговий випуск нашого розслідування все ж викличе хоча б якийсь резонанс у владних і правоохоронних структурах, хоча б із міркувань їх самозбереження.

P. S.

Поки ж бачимо занепадаюче підприємство й надзвичайно дорогу електроенергію. Дорогу для нас із вами, для українців. А от, до прикладу, для Білорусі, союзної для РФ країни, електроенергію український «Енергоатом» продаватиме в рази дешевше.

Це 70 копійок на кіловат годину, у той час, як на нашому внутрішньому ринку ми змушені будемо купувати дорогу «зелену» електроенергію за ціною 7 грн за кВт. Це, мабуть, перший подібний прецедент в історії світової економічної практики, коли енергоносії на експорт дешевші, ніж на внутрішньому ринку для власних громадян.