Павло Вячеславович Вовк

Зустрічайте Вовка: одіозний кандидат до Верховного суду

Конкурс до Верховного суду досягне свого апогею вже 21 квітня, коли розпочнуться співбесіди з кандидатами. Серед суддів, які пройшли попередні етапи та набрали достатню кількість балів, є такі, до кого від початку було найбільше запитань. Тому деякі з них потребують особливого представлення.

Знайомтеся, голова Окружного адміністративного суду Києва – Павло Вячеславович Вовк. На посаді судді Вовк із 2007 року. Вже за три роки він очолює цей стратегічно важливий для влади суд і залишається його незмінним головою дотепер. Перед цим, до початку судової кар’єри, Павло Вячеславович недовго працював у прокуратурі, а згодом був помічником народного депутата, колишнього голови ЦВК та куратора суддівської системи часів Януковича – Сергія Ківалова . Очевидно, саме вплив Ківалова сприяв швидкому призначенню Вовка головою суду, а навики обслуговування влади допомогли йому залишатися головою суду й до сьогодні.

Однак зв’язок із паном Ківаловим не єдине підтвердження очевидного політичного впливу на діяльність судді Вовка. Так, у травні 2016 року журналісти програми «Схеми» зафіксували зустріч Вовка з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, якого називають «куратором» влади у прокуратурі і судах.

Посада голови дозволяє Вовкові мати дуже комфортне навантаження. Так, за період із 01.01.2011 по 01.04.2017 у реєстрі судових рішень є 1 633 рішення Вовка. Тоді як, до прикладу, його ж друзі у подорожах Р. Арсірій та Є. Аблов ухвалили відповідно 13 915 та 11 893 різноманітних рішень, тобто увосьмеро більше. Очевидно, основна функція Вовка у суді не є здійснення судочинства. Тому проаналізуймо його діяльність як голови суду. Зокрема, нещодавно Вовк усіх здивував своїм трактуванням законодавства про доступ до публічної інформації. У відповідь на запит Автомайдану щодо видачі судді Аблову службової квартири Вовк заявив, що це конфіденційна інформація, що прямо суперечить законодавству (ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Окрім того, він ще й пригрозив: подання інформаційних запитів може бути розцінено як… злочин.

Але нас це лише стимулювало працювати далі й дуже швидко ми знайшли причину такої агресивної реакції Вовка на наш запит. З’ясувалось, у грудні 2013 року службові квартири, видані п’ятьом суддям Окружного адміністративного суду (Аблову, В. В. Амельохіну, І. М. Погрібніченку, А. Б. Федорчуку, О. О. Власенковій) були виведені з числа службових, а потім приватизовані. Підставою для виведення цих квартир з числа службових стало звернення Вовка.

Зустрічайте Вовка: одіозний кандидат до Верховного суду

Розуміючи, що це незаконно, обережний Вовк підстрахувався рішенням суду, яким його було зобов’язано це зробити. Вовк задоволений: «Я не винен, це суд мене зобов’язав». Але саме це рішення суду є прямим доказом, що все робилося під замовлення. Отже, суть схеми така: п’ятеро суддів отримують чималі службові квартири в новобудовах від суду як службові. Щойно отримавши, шукають механізм вивести їх із службових і приватизувати. І такий механізм знаходять: начебто вони не придатні до проживання бо… їх використання потребує матеріальних вкладень.

А тепер стежте за строками:

04.11.2013 судді просять вивести квартири з числа службових.

05.11.13 збори суддів задовольняють їх клопотання і зобов’язують Вовка в 10-ти денний термін подати відповідні заяви. Але Вовк нічого не робить, і обурені судді подають в суд.

Усім відомо, як роками тягнуться судові справи у судах. А тепер рахуйте, скільки часу судились самі судді. Отже, 26.11.13 року Окружний адміністративний суд передає цю справу до Київського окружного адміністративного суду. А цей суд вже 03.12.13 року відкриває провадження і призначає засідання на 11.12.13. Але так поспішають, що засідання проводять 10.12.13. На нього ніхто не приходить, Вовк не подає жодних заперечень. І вже 12.12.13 суд виносить остаточне рішення – позов задовольнити, зобов’язати голову суду подати заяву про виведення п’яти квартир із числа службових. Ось це рішення. Швидкість розгляду справи, та ще й із передачею з одного суду до іншого вражає, чи не так?

Звісно, рішення ніхто не оскаржує, а 23.12.13 – у перший же день набрання ним чинності, Вовк подає заяву про виведення квартир із числа службових, а 26.12.13 Печерська райадміністрація виносить рішення №710 про задоволення цього клопотання (по квартирі Аблова).

Зустрічайте Вовка: одіозний кандидат до Верховного суду

Таким чином, лише за місяць суд позбувся п’ятьох службових квартир. Наразі, відповідно до офіційної відповіді Вовка, жодної службової квартири в Окружного адміністративного суду Києва, зокрема для переміщених суддів немає.

Щоб зрозуміти, скільки держава подарувала цим суддям наведемо лише один факт. У 2015 році суддя Аблов приватизував службову квартиру на малолітнього сина, а 2016 року продав за… 9 100 000 грн! Це відображено в його декларації, а також у заяві, яка розміщена на сайті Вищої ради правосуддя.

Нагадуємо, що саме у цей період, а саме 09.12.13, Аблов на підставі рішення О. Б. Саніна зобов’язав МВС Захарченка розігнати Майдан. Тепер зрозуміло, чим Вовк мотивував своїх суддів прислухатися до влади.

Читайте также: В Украине снова заговорили о новых воинских званиях
Отже, одна із п’яти переданих квартир коштувала 9 100 000 грн. Яка вартість ще чотирьох, нам невідомо, однак порядок цін, мабуть, схожий. Все це – збитки держави, які спричинив Вовк – щонайменше, своєю бездіяльністю (не заперечував проти позову), але, очевидно, саме він був і організатором цієї схеми.

Проаналізувавши декларації судді Вовка за 2013, 2014, 2015 і 2016 роки, ми побачили, що фінансово найуспішнішим для нього був 2014 рік. Саме тоді вже колишня дружина судді Вовка заробила не лише біля мільйона гривень, але й отримала у подарунок 400 тис. грн. Решту років ключовими доходами родини Вовк є суддівська заробітна плата.

Щодо майна, то, згідно з декларацією та державним реєстром прав на нерухоме майно, володіє Вовк і його родина квартирою площею 83,9 кв. м., що на вул. Тростянецькій.

Однак це не єдина і не найкоштовніша нерухомість родини судді, але до її набуття сім’я Вовків ретельно підготувалася за вже звичним для чиновників і суддів сценарієм – розлученням.

У травні 2015 року Дарницький суд виносить рішення про розірвання шлюбу. Цікаво, що відповідно до рішення, донька мала б залишитись проживати з батьком, а син із матір’ю. У декларації за 2015 та 2016 ви вже не знайдете дружини, але є двоє дітей. Тобто або сім’я не виконує рішення суду, і батько живе зі двома дітьми, або ж сім’я зовсім не розпадалася та продовжує проживати разом. До речі, за нашою інформацією сім’я Вовків дійсно проживає разом. Це, звичайно, добре, але ж тоді треба декларувати і дружину. Цього не зроблено, і зрозуміло, чому. У 2016 році колишня дружина Вовка стала володаркою чималенького будинку під Києвом. Ви не знайдете цього будинку в декларації судді за 2016 рік, адже нерухомість колишнього подружжя не підлягає декларуванню, однак цікавий факт: до 2016 році цим будинком володіла мати судді Вовка – Зінаїда Зонтова. Для чого матері судді продавати будинок своїй уже колишній невістці? Це додатково підтверджує інформацію про фіктивність розлучення.

Зустрічайте Вовка: одіозний кандидат до Верховного суду

Ми навідалися до цього будинку й побачили, що територія та площа будинку значно більша за зазначенні в реєстрі 127 кв. м. Більше того, крім уже збудованого одного будинку на території, яка належить колишній дружині судді, будується ще один чималий будинок.

Зустрічайте Вовка: одіозний кандидат до Верховного суду

У нас великі сумніви, що колишня дружина чи матір Вовка має достатні доходи для будівництва таких хоромів.

Окрім нерухомості, в декларації судді Вовка можна також знайти чимало інших коштовних речей. Наприклад, золоті годинники торгових марок Zenit і Breguet, колекція картин, марок і монет.

Володіє також суддя і недешевим автомобілем Acura MDX 2008 року випуску, вартість якої на сьогодні стартує від 20 тис. дол.

Цікаво, що зарплатня судді дозволяє Вовкові не лише купувати майно й утримувати його, але й розкішно подорожувати. Так, за інформацією правоохоронних органів, з 2012 по 2015 рік суддя Вовк здійснив 33 закордонні подорожі, при цьому частину з них він здійснював чартерними рейсами. Як до Норвегії, куди суддя Вовк подорожував літаком Bombardjer Learjet 60 – виявили журналісти програми «Схеми». Цей літак розраховано на сім-дев’ять пасажирів, до того ж, окрім Вовка, ще одним пасажиром під час цієї подорожі був заступник голови Одеського окружного адміністративного суду – Олексій Колісниченко. Вартість такого чартерного рейсу становить від 19 тис. євро в один бік, що більше за річну заробітну плату судді Вовка.

Чи достойний суддя, витрати якого значно перевищують доходи, а зв’язок з політиками-кураторами суддівського корпусу Ківаловим та Грановським більш ніж очевидні, стати суддею нового Верховного суду? На нашу думку – в жодному разі. Однак, враховуючи достатньо високі оцінки судді Вовка та всі перипетії навколо конкурсу до Адміністративної палати ВСУ – є обґрунтовані побоювання, що зараз робиться усе можливе для потрапляння пана Вовка до нового Верховного суду.

По материалам ilife-news.com