Застройщики-мошенники “Шевченковского квартала”

Застройщики-мошенники “Шевченковского квартала”

Орієнтовна схема втягнення киян у «будівельне рабство ХХІ століття»:

1. Перед початком будівництва Забудовник виділяє (за демпінговими цінами/безкоштовно) приблизно 25% квартир об’єкта людям зі свого оточення – т.зв. Фіктивним інвесторам.

2. Після реалізації переважної більшості квартир в Житловому комплексі, Забудовник фактично зупиняє будівництво. Для створення видимості будівельної діяльності на об’єкті перебуває декілька робітників.

3. Основна задача Фіктивних інвесторів: після фактичної зупинки будівництва, в рамках правового поля, забезпечити вихід Забудовника з проекту, тим самим переклавши добудову об’єкта на плечі Добросовісних інвесторів.

4. З цією метою Фіктивні інвестори:

— створюють засоби комунікації з Добросовісними інвесторами (як правило, це спеціальна група у мережі «Viber», різного роду зібрання інвесторів, робота Відділу продажів, реклама ЖК на столичних бігбордах з позначкою «Законне будівництво» та ін.);

— діючи чітко та узгоджено, Фіктивні інвестори проникають в довіру до Добросовісних інвесторів, вводячи їх в оману. Зокрема, після повної зупинки будівництва Фіктивні інвестори доводять недостовірну інформацію, що спорудження ЖК практично завершено і для введення в експлуатацію кожен Добросовісний інвестор повинен доплатити «незначну суму грошей» — еквівалент 1 тис. доларів США, що нібито дасть можливість протягом місяця розпочати ремонт квартир. При цьому, Фіктивні інвестори завідомо знають, що ЖК не законний (відсутні базові дозвільні документи, об’єкт не внесений до Генерального плану міста та ін.), а для введення в експлуатацію відсутні комунікації.

Окрилені перспективою швидкого заселення, Добросовісні інвестори погоджуються на доплату додаткових коштів та підписання нових, нав’язаних їм договорів. Підписання такої угоди автоматично обмежує права Добросовісного інвестора у порівнянні з першочерговою угодою та дає юридичні підстави Забудовнику припинити будівництво, вийти з проекту та перейти до впровадження своїх схем на інших об’єктах піраміди.

Зі свого боку Добросовісний інвестор дізнається, що ввести будинок в експлуатацію своїми силами він не зможе, оскільки це потребуватиме не лише додаткового фінансування (орієнтовно 7-10 тис. дол. з кожного інвестора), а і самостійного виготовлення повного пакету документів на недобуд та його подальше узаконення. Це фактично повністю унеможливлює добудову об’єкта та заганяє інвесторів в «рабство».

Також Фіктивні інвестори, посилаючись на припинення будівельних робіт «негідником Забудовником», намагаються схилити Добросовісних інвесторів до втручання у господарську діяльність Забудовника шляхом самовільного контролю коштів, які перераховуються підрядникам, та виконаних ними робіт. У майбутньому Забудовник отримує правові підстави пояснити недобуд втручанням у свою господарську діяльність та неефективне розпорядження коштами з боку Добросовісних інвесторів. Більш того, у Забудовника можуть виникнути юридичні підстави притягнути законослухняних громадян навіть до кримінальної відповідальності.

5. Цілком очевидно, що Фіктивні інвестори діють у змові, чітко розподіляючи між собою обов’язки. Зокрема, кожному з них відводяться наступні ролі:

— «посередник» – особа, яка веде переговори з Забудовником про якнайшвидше завершення будівництва нібито в інтересах Добросовісних інвесторів. При цьому, функції переговорника така особа переймає на себе фактично самовільно (можливо навіть за прямою вказівкою Забудовника), шляхом кулуарного голосування на зібранні групи Фіктивних інвесторів та невеликої групи добросовісних інвесторів, які їм повірили;

— т.зв. «психологи» — декілька осіб, які із застосуванням методів психологічного впливу, проникають в довіру до Добросовісних інвесторів. Окремі факти вказують на те, що до виконання такої ролі залучаються, вірогідно, навіть люди з досвідом проповідницької діяльності в релігійних організаціях. Такі особи успішно переконують людей «ще трішки потерпіти», не звертися до правоохоронних органів та владних установ, відтягуючи час та даючи Забудовнику можливість реалізувати якомога більшу кількість віртуальних квартир. Також «психологи» переконують людей не озвучувати проблем ЖК у ЗМІ, шантажуючи намірами Забудовника оголосити банкрутство;

— т.зв. «юристів» — осіб, які, прикриваючись юридичними знаннями, схиляють Добросовісних інвесторів до очевидних порушень чинного законодавства та займаються підготовкою документації в інтересах Забудовника;

— т.зв. «провокатори» — декілька осіб, які намагаються спровокувати конфліктну ситуацію. Зокрема, «провокатори» практикують застосування засобів психологічного тиску на добросовісних інвесторів, які наполягають на чіткому виконанні умов початково укладених угод. Під час зібрань інвесторів «провокатори» можуть організувати «театральну постановку» конфліктної ситуації між фіктивними інвесторами. Тим самим, складається враження їх належності до Добросовісних інвесторів. Крім того, «провокатори» намагаються звинуватити Добросовісних інвесторів, які висловили незгоду з діями Забудовника, у причетності до команди політичних опонентів Забудовника із числа народних депутатів. Також «провокатори», у т.ч. шляхом використання Добросовісних інвесторів, поширюють інформацію з погрозами на адресу осіб, які наполягають на чіткому виконанні Забудовником умов початково укладених угод.

6. Група Фіктивних інвесторів кулуарно створює громадську організацію, яка містить абревіатуру, що співпадає з назвою Житлового комплексу. У подальшому така організація в інтересах Забудовника представляє інтереси всіх інвесторів, навіть без їхньої згоди, у відносинах з органами влади та іншими інстанціями.

7. На сайті КМДА інформація про ЖК розміщується зі статусом «Законне будівництво». Не ставлячи під сумнів достовірність цих даних та беззаперечно довіряючи законно обраній київській владі, кияни інвестують кошти в комплекс, який у подальшому виявляється не законним, потрапляючи у «будівельне рабство».

8. Деякі факти вказують на те, що після «успішного» втягнення Добросовісних інвесторів в «рабство», Забудовник заводить окремих Фіктивних інвесторів на інший недобуд для впровадження відпрацьованих на попередньому об’єкті схем та поповнюючи армію «будівельного рабства ХХІ століття».

Безумовно, вказана схема являє собою попередню версію групи інвесторів ЖК «Шевченківський квартал» (близько 20 осіб), яка ґрунтується на особистій оцінці та дослідженнях подій, що відбуваються протягом усього етапу спорудження цього об’єкту. Поза сумнівом, ця версія потребує додаткової перевірки та підтвердження в рамках журналістських розслідувань та розслідувань правоохоронних органів. В той же час, її якнайшвидше оприлюднення вважаємо необхідним з огляду на те, що сотні українців щоденно ризикують потрапити в тенета «будівельного рабства», куди фактично вже потрапили інвестори ЖК «Шевченківський квартал» та їхні родини.

Розраховуємо на те, що Київський міський голова Віталій Кличко зверне особисту увагу на проблему «будівельного рабства» та виступить на боці знедолених інвесторів ЖК «Шевченківський квартал».

P.S. Впровадження подібної схеми дало можливість команді Забудовника реалізувати віртуальну нерухомість в 4 секції ЖК «Шевченківський квартал», будівництво якої навіть не розпочиналося.

По материалам ord-ua.com