Віктор Татьков

Віктор Татьков пішов, але слава його живе

На відміну від органів, безпосереднім завданням яких є перевірка біографічних відомостей та виявлення недостовірних даних у деклараціях кандидатів на посаду суддів Верховного Суду, ми не зволікаємо з цим питанням і продовжуємо ретельно досліджувати інформацію щодо кандидатів до найвищого суду у системі судоустрою.

Ми вже писали про суддів Вищого адміністративного суду України, які бачать наступний етап свого кар’єрного зростання на посаді суддів Верховного суду.

Сьогодні нашу увагу також привернув суддя Вищого адміністративного суду України Віктор Швець. За інформацією, розміщеною на сайті ВККС, за результатами анонімного тестування, він набрав мінімально необхідний прохідний бал, та пройшов в наступний відбірковий тур на зайняття вакантної посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Суддя Швець – представник групи «Татькова-Ємельянова»?

Віктор Швець з 1992 року працював на посаді виконуючого обов’язки судді Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська. З 2003 року по 2013 рік  — суддя Дніпропетровського апеляційного господарського суду. З 2013 року працює в Вищому адміністративному суді України.

До міста Києва пан Швець переїхав саме під час головування в Вищому адміністративному суді України екс-очільника Дніпропетровського апеляційного господарського суду —  Ігоря Темкіжева.

Пригадаємо деякі факти  і з біографії  пана Темкіжева.

Ігор Темкіжев трудову діяльність розпочав у 1989 р. державним арбітром Донецького обласного держарбітражу (з 1991 р. — Арбітражний суд Донецької області). У лютому 1993 р. обраний суддею Арбітражного суду Донецької області (з 2001 р. — Господарський суд Донецької області). З 2002 р. — заступник голови, а з 2005 р. — голова Господарського суду Донецької області. У грудні 2010 р. став суддею Дніпропетровського апеляційного господарського суду і цього ж місяця призначений головою цієї установи. 17.11.2011 р. І. Темкіжева обрано суддею Вищого адміністративного суду, а 30 листопада Вища рада юстиції призначила його очільником цього суду. З 2012 року пан Темкіжев обраний членом Вищої ради юстиції.

Але його біографія не була б повною, якби ми не загадали про існування в судовій системі групи «Татькова-Ємельянова». В юридичній спільноті про неї знають досить добре. Це саме та група, яка отримала так званий карт-бланш за часів екс-Президента Януковича в судовій вертикалі, і яка навіть хотіла об’єднати два вищих суди (господарський та адміністративний) під однією стріхою. В ЗМІ широкого обговорювалось, що одним із представників даної групи був і Ігор Темкіжев.

Саме йому було доручено формувати власну вертикаль в адміністративній системі судочинства, зокрема і в Вищому адміністративному суді України, чим він активно і розпочав займатись, перебуваючи на посаді очільника ВАСУ.

Одним із суддів, які попали до адміністративної юстиції, в період формування Ігорем Темкіжевим власних кадрів судового корпусу, став Швець Віктор Володимирович. Якщо співставити їх біографії, то очевидно, що вони досить давно знайомі, оскільки ще з 2010 року Віктор Швець працював в підпорядкуванні Ігоря Темкіжева в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Тож, як бачимо, якщо самого Артура Ємельянова не допустили до участі у конкурсі, то судді, які можливо входять в його «групу», поступово проходять до Верховного Суду. І, якщо цьому не запобігти, то існує висока імовірність, що справа «Татькова-Ємельянова» буде жити й далі.

Проте, як бачимо на сайті руху «Чесно!Фільтруй суд», лише наявна інформація про винесення паном Швецем двох «сумнівних» з їх точки зору судових рішень. Дивно, чому жодна громадська організація не звернула увагу на біографію кандидата? Адже навряд чи Громадська рада доброчесності (ГРД) та Реанімаційний пакет реформ (РПР) могли не знати про факт призначення Швеця Віктора до Вищого адміністративного суд України за часів головування у ньому представника «донецького регіону» Ігоря Темкіжева.

Бідність як критерій доброчесності

В нещодавньому інтерв’ю, один із членів ВККС вказав, що суддя Верховного Суду не повинен бути бідним. Частково з цим можна погодитися, адже за таких умов суддя завжди буде розуміти, що у разі отримання можливої неправомірної вигоди, насправді втратить набагато більше.

Є ж кандидати до Верховного Суду, які на перший погляд мають  майже «криштально чисту» декларацію. Саме така виявилась і у судді ВАСУ Швеця Віктора.

За 2013 — 2015 роки, дохід родини судді Швеця становить 1 593 149,71 грн., із яких 630 000,00 грн. це дохід від відчуження рухомого або нерухомого майна.

Також, в Декларації за  2013 рік зафіксовано будинок 50 м. кв. та автомобіль Peugeot 308 (2012 року випуску, вартістю 196 000 грн.), на рахунках 19 тис. грн.

В 2014 році в користуванні є квартира площею 36,0 кв. м. Жодного автомобіля в користуванні/власності вже не має. Гіпотетично, саме він і був реалізований в 2014 році за 170 000,00 грн.

За 2015 рік Швецем подавалося дві декларації – одна письмова, інша електронна. Як ми розуміємо, вони мають бути тотожні у всьому. Однак, в електронній декларації, на відміну від письмової, з’являється інформація про квартиру, яка перебуває в користуванні  у судді, площею 38,50 кв. м., що є власністю Дейнеко Вадима Вікторовича.

Особа, яка здає в оренду квартиру судді, має аналогічне прізвище (Дейнеко), як і дівоче прізвище дружини, а також тотожні із дружиною судді по батькові (Вікторович). Тож, чи не є ця загадкова особа братом дружини судді?

Таким чином, як бачимо ані автомобіля, ані власного житла, ні корпоративних прав в 2015 році у родини Швеців не має, проживає на орендованих квартирах

За стільки років суддівства у судді не має ні жила, ні автомобіля. Також сумнівно, коли людина продавала все своє нерухоме майно, коли у неї немає де проживати. Нам це здалось дивним. І не дарма.

Діючим законодавством визначено, що відомості з Державного реєстру достовірні, поки їх не скасовано в законний спосіб.

Як вбачається із Державного реєстру прав на нерухоме майно суддя Швець залишається власником квартири в м. Дніпро. Аналогічна інформація про власника зафіксована як у разі пошуку інформації про власника квартири за унікальним реєстраційним номером, так і за номером об’єкту нерухомості!

Ми перевірили інформацію про власника квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і за критерієм пошуку «за прізвищем фізичної особи», і за «реєстраційним номером нерухомості». Власник один —  Віктор Швець.

Інша інформація про власника відображається, якщо вводити критерій пошуку «за адресою об’єкта нерухомості».

Тож, навіщо судді переховувати інформацію про реального власника квартири? Хто є реальним власником? Чи відображалось в Декларації за 2014 рік дохід від відчуження квартири суддею і чи сплачувались кошти?

Із майном дружини судді взагалі питання. Відповідно до Державного реєстру прав на нерухоме майно, при пошуку за критерієм «фізична особа» «Швець Ірина Вікторівна» знаходить об’єктів нерухомості на 15 аркушах!

Звісно, не можна виключати, що більшість об’єктів перебувають у власності однофамільців. Але, таке допущення актуальне, якщо об’єкт нерухомості знаходиться в Дніпропетровській області, де раніше обіймав посаду суддя, та Київській області, де наразі він проживає. В Дніпропетровській області у особи із прізвищем «Швець Ірина Вікторівна» у власності досить багато об’єктів нерухомості.

Аналогічно, відповідно до Державного реєстру прав на нерухоме майно, при пошуку за критерієм «фізична особа» «Дейнека Олександра Сергіївна», серед іншого, знаходиться об’єкти нерухомості і в місті Дніпропетровськ. Якщо у вас запитання хто така ця загадкова панянка Дайнека Олександра Сергіївна, то аналогічні прізвища, ім’я та по батькові має мама дружини судді Віктора Швеця.

Так ось, у особи, які мають тотожні прізвище, ім’я та по батькові як у дружини судді, так і у мами судді, в Дніпропетровській області (колишній вотчині судді) є досить багато нерухомого майна.

Є і у людини із тотожними прізвищем, ім’ям та по батькові, як у тещі судді Віктора Швеця, і дві квартири в м. Дніпродзержинськ

Звісно, щоб з’ясувати питання, чи є вони власністю сімейства судді – потрібні офіційні запити від

компетентних органів. Натомість, у журналістів є всі підстави сумніватись, що вказане майно не є власністю саме Швець Ірина Вікторівна, яка є дружиною судді.

Але, чи перевірялись вказані дані? Якщо це одна і таж особа, то звідки у тещі судді Швеця Віктора стільки коштів, щоб придати все вищевказане майно?

Сподіваємось, що відповідь буде знайдена саме компетентними органами.

Влучні політичні рішення – умова просування по кар’єрній драбині?

Ми вже писали про Володимира Кравчука, який, як виявилось, активно приймав очевидно політичні рішення на користь правлячого режиму Януковича. Ми згадували і про суддю Вищого адміністративного суду України Шипуліну Тетяну, яка приймала рішення на користь клієнтів юридичної компанії, де працює її донька.

Виявляється, що це жодним чином не перешкодило пройти вказаним суддям до наступного відбіркового етапу в конкурсі на заміщення вакантних посад в Касаційному адміністративному суді Верховного Суду.

Можливо таких доброчесних суддів там і бачать? Може саме в цьому і полягає доброчесність суддів Верховного Суду? Тим паче, що за повідомленням «філії РПР» – ГРД до цих пір ГРД ще не спромоглась чітко визначити єдині критерії доброчесності.

Якщо так, тоді інформація ще про одного  суддю, який  приймає рішення в угоду можновладців – Віктора Швеця буде на часі.

Бійки по одномандатному виборчому округу №223 в м. Києві в 2012 році запам’ятала вся Україна.

Всі  пам’ятають як проходили повторні вибори народних депутатів в 2013 році по одномандатному виборчому окрузі №223 в м. Києві — блокування приміщення активістами, блокада виборчих дільниць «Беркутом», підрахунок голосів більше 12 днів, грубе порушення виборчого законодавства кандидатами в народні депутати, намагання підкупити голову виборчої комісії додатковим преміюванням, і це лише деякі із новин того періоду.

На дільницях виборчого округу тривали запеклі бої за кожен голос, і ЗМІ, і спостерігачі заявляли про масові фальсифікації. Відео із сутичками на виборчій дільниці широко розходяться в міжнародних ЗМІ.

Але всі ці порушення не побачив один із суддів, який розглядав справу Юрія Левченка до Центральної виборчої комісії щодо результатів повторних виборів народних депутатів України на одномандатному виборчому окрузі №223, що відбулися 15.12.2013. Здогадались – це суддя ВАСУ Віктор Швец, який був головуючим суддею в цій справі.

Саме під його головуванням відбулось затвердження результатів голосування.

Тож, можемо констатувати, що саме він був тим суддею, який фактично забезпечив проходження до Верховної Ради України Віктора Пилипишена, та заблокував прохід Левченка Юрія (Політична партія «Свобода»).

Всі пам’ятають в 2013 році і масові підкупи на одномандатному виборчому окрузі №94 (Обухівський та Васильківський район Київської області),  протистояння групи патріотів тиску адміністративного ресурсу, широкий резонанс в пресі.

І знову всі порушення не побачив суддя ВАСУ – Швець Віктор, який приймав участь в розгляді справи щодо оскарження протоколу ЦВК від 25.12.2013 р. в частині встановлення результатів повторних виборів народних депутатів України 15.12.2013 р. в одномандатному виборчому окрузі № 94. Фактично, саме рішення ВАСУ, де одним із суддів був суддя Швець Віктор, заблокувало допуск до Верховної Ради України кандидата від партії Олега Ляшка Андрія Лозового.

А позачергові вибори в багатостраждальному одномандатному виборчому окрузі №59 (Донецька область) пам’ятаєте? Блокування виборчих дільниць особами, які були переодягнені в камуфляжі, фальсифікація протоколів, довгий підрахунок голосів, завезення не облікованих бюлетенів до Дніпропетровської ОДА.

Саме про цю дільницю були масові інформаційні повідомлення, і прикута увага всього патріотичного населення України. Саме тут, на виборчій дільниці №140089 округа №59 члени ДВК фальсифікують вибори в присутності спостерігача. Про це заявляють представники Комітету виборців України. Саме через масові порушення на цьому окрузі, особисто Президент України доручив Голові Центральної виборчої комісії Охендовському Михайлу та очільнику Міністерства внутрішніх справ взяти під особистий контроль все, що там відбувається.

Саме через цей виборчий округ в пресі розгорівся скандал із нібито вимаганням хабара Головою Центральної виборчої комісії Охендовським Михайлом, а Голова Центральної виборчої комісії Охендовський звинуватив Ігоря Коломойського в намагання зірвати вибори в цьому окрузі.

Результати виборів були оскаржені до Вищого адміністративного суду України, де справу отримав…суддя ВАСУ Віктор Швець.

Після миттєвого розгляду, суддя Швець визнає протиправними дії ЦВК по складенню протоколу про результати позачергових виборів народних депутатів України 26.10.2014 р. в одномандатному виборчому окрузі №59 та скасовує відповідний протокол Комісії.

Одночасно суддя втручається в повноваження Центральної виборчої комісії та зобов’язує її здійснити повноваження окружної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування у одномандатному виборчому окрузі №59 шляхом складання протоколу про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі №59 на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців у одномандатному виборчому окрузі №59.

Фактично, суддя ВАСУ Віктор Швець перекреслив волевиявлення громадян. В чиїх інтересах він діяв, коли приймав рішення? Кому воно було вигідним? Питання лежить на поверхні і всім очевидне.

Вказаний перелік можна продовжувати досить довго: тут вам і вибори, і рішення щодо суддів, і спори із податковою. Поле для вивчення прийнятих рішень дуже широке, і не менш цікаве. Але що є очевидним, то це те, що Віктор Швець – такий собі суддя в Вищому адміністративному суді України, завдяки зусиллям якого, можливо, до парламенту приходять «потрібні люди».

Але, чи погодяться із таким кандидатом патріоти? Чи експерти РПР та члени ГРД вже схвалили участь «виборчого судді» в майбутньому Верховному Суду? А можливо особам, які бачать себе в політиці, і які ГРД сприймають лише як стартову площадку для власної політичної діяльності, саме такі судді конче і необхідні? Адже досвідчений суддя, який може приймати будь-які рішення щодо виборів дуже необхідний в політичній грі.

По материалам kompromat1.info