Григорий Тимиш

Румынский сепаратист Григорий Тимиш: что он делает в Верховной Раде?

Олигарх с замашками главы колхоза: Григорий Тимиш и его лесной бизнес в Буковине

Запретить всем и все. Кроме румынов. Как Григорий Тимиш соседям Родину продает

Из-под Порошенка гадить Порошенку. Хитрец Григорий Тимиш

Черновицкий беспредельщик и румынский холуй Григорий Тимиш – позорище политики

Рассказывать много о Григорие Тимише нечего. Его мелкие колхозные замашки себя выдают. Не зря столько лет при регионах отсиживался замглавой райадминистрации. Конечно, доверять слову Тимиша нельзя. И очень удивительно, как ему верят его настоящие хозяева – румынские политики. Да, он пытается по-мелкому продать Украину, а точнее Буковину, соседям. Но если его тут возьмут за яйца – продаст своих румынских хозяев быстрее, чем те успеют опомниться.

Вранье Тимиша

Тимиш пообещал способствовать введению механизма народного вето

На внеочередных парламентских выборах 2014 года кандидат в народные депутаты Украины по одномандатному избирательному округу № 203 Григорий Тимиш в своей предвыборной программе пообещал способствовать введению механизма народного вето.

НЕ ВЫПОЛНЕНО

По состоянию на 3 марта 2016 народный депутат Григорий Тимиш не инициировал ни одной законодательной инициативы о введении механизма народного вето и народного вотума недоверия, согласно которому граждане на референдуме могли бы отменять решения органов власти и местного самоуправления, а также отправлять в отставку главу местной госадминистрации, руководителя милиции и налоговой, прокурора, судью.

Тимиш пообещал учредить народную законодательную инициативу

На внеочередных парламентских выборах 2014 года кандидат в народные депутаты Украины по одномандатному избирательному округу № 203 Григорий Тимиш в своей предвыборной программе пообещал учредить народную законодательную инициативу. Законопроект, поддержанный 150 тысячами граждан, будет рассматриваться парламентом в первую очередь.

НЕ ВЫПОЛНЕНО

По состоянию на 3 марта 2016 года Григорий Тимиш не зарегистрировал в Верховной Раде Украины ни одного законопроекта относительно предоставления народу права на законодательную инициативу.

Согласно Конституции Украины право законодательной инициативы в Верховной Раде принадлежит Президенту Украины, народным депутатам и Кабинету Министров (статья 93 Конституции Украины).

Тимиш пообещал способствовать введению механизма народного вотума недоверия

На внеочередных парламентских выборах 2014 года кандидат в народные депутаты Украины по одномандатному избирательному округу № 203 Григорий Тимиш в своей предвыборной программе пообещал способствовать введению механизма народного вето и народного вотума недоверия.

НЕ ВЫПОЛНЕНО

По состоянию на 3 марта 2016 народный депутат Григорий Тимиш не инициировал ни одной законодательной инициативы о введении механизма народного вето и народного вотума недоверия, согласно которому граждане на референдуме могли бы отменять решения органов власти и местного самоуправления, а также отправлять в отставку главу местной госадминистрации, руководителя милиции и налоговой, прокурора, судью.

Тимиш планирует обеспечить механизм, чтобы налоги оставались на местах

27 сентября 2014 года кандидат в народные депутаты Украины Григорий Тимиш в своей предвыборной программе планирует обеспечить механизм, чтобы налоги на доходы физических лиц, на землю и налога на недвижимость оставались на местах. Распределение других налогов будет обеспечивать финансирование всех потребностей общества.

НЕ ВЫПОЛНЕНО

28 декабря 2014 года Верховная Рада Украины приняла во втором чтении и в целом проект Закона «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины (относительно налоговой реформы)» (№1578), а 29 декабря проект Закона «О внесении изменений в Бюджетный кодекс Украина (по реформе межбюджетных отношений) «(№1557). Данные законопроекты позволили начать процесс финансовой децентрализации в Украине, со значительным расширением финансовых прав общин. В частности, расширена доходная база местных бюджетов, введено распределение компетенций, сформированный по принципу субсидиарности, увеличивается количество платежей, которая останутся в полном распоряжении местных бюджетов.

Народный депутат Украины Григорий Тимиш не поддержал вышеуказанные законодательные инициативы.

Григорій Тіміш став жити по-новому

Найбільшим розчаруванням для багатьох буковинців під час е-декларування серед «своїх» мажоритарних депутатів став Григорій Тіміш, пише Час. На позачергових виборах до Верховної Ради одним із головних його посилів було те, що він — проста і бідна людина та йде у владу відстоювати інтереси таких самих простих і бідних жителів «румунського округу».

Його гасло «Кандидат на «Жигулях» проти кандидата на «Мерседесі» таки спрацювало, справивши вплив на малозабезпечених жителів 203-го округу, які замість регіонала-багатія Івана Семенюка обрали до парламенту купського вчителя Григорія Тіміша.

Але що ми бачимо зараз? Усе кардинальльно змінилось. Вже немає тих стареньких «Жигулів», замість них — добротний «Фольксваген». Уже є сотні тисяч задекларованих коштів. Є бізнесовий успіх родини, яка в тяжкі часи війни здобуває доларові знаки швидше, ніж середній виборець Герцаївського, Новоселицького і Глибоцького районів свої мізерні гривні. Звичайно, Григорій Іванович поки не став найбагатшим буковинським мажоритарником, але він вже явно соромиться тих «Жигулів», які привезли його у Верховну Раду на позачергових виборах.

Отже, конкретні цифри. Народний депутат від 203 округу Чернівців Григорій Тіміш вказав у електронній декларації понад 300 тисяч гривень доходів за минулий рік. 80 тисяч гривень із цієї суми — заробітна плата, 128 тисяч отримав від відчуження майна. 80 тисяч грн. нардепу відшкодовано як витрати, пов`язані з виконанням депутатських повноважень. Компенсовано також витрати за проїзд — майже 18 тисяч. Крім цього, в декларації вказано майже 15 тисяч гривень пенсії його матері, Віоріки Іванівни Тіміш, та заробітну плату доньки Ірини у розмірі 17,5 тисячі гривень.

Нардеп володіє земельною ділянкою площею 1000 кв. м та орендує готельний номер у Києві площею майже 19 кв. м. Він також є власником недобудованого житлового будинку площею 117,2 кв. м.

Чотири земельні ділянки, вказані в декларації, належать його матері, загальна їх площа — майже 25 тисяч м кв., з них одна отримана у спадок. Успадкований нею і будинок площею 115,5 м кв. Матір політика тримає 9 тисяч євро готівкою, дружина Родіка Яківна — 830 тисяч гривень та 28 тисяч євро. Сам Григорій Тіміш готівкою має 8,5 тисяч доларів США. Задекларував він і кредит у розмірі 10 тисяч гривень.

Подейкують, що за два роки депутатської кар`єри політик придбав ще й трикімнатну квартиру, але в декларації з невідомих причин це не вказано. Якщо вірити експертам та з`ясувати реальні доходи депутатів, задеклароване треба помножити на 5, хоча й так зрозуміло, яку ціль переслідує більшість політичного бомонду.

А Георгія Івановича вже сміливо, виходячи із декларування, можна назвати мільйонером — не доларовим, звісно, гривневим, але ж йому ще є куди рости і до чого прагнути! Тим паче, у вузьких колах всі розуміють, що основним джерелом збагачення сім`ї Тіміш може бути одіозний регіонал та скандальний будівельник Б., і це є головною відповіддю на питання «звідки?». Коротше кажучи, вітаємо Григорія Івановича в еліті, з тим, що здійснив свою давню мрію і став чоловіком, який уже може собі дозволити жити краще, ніж його обманутий виборець, жити по-новому!

Григорій Тіміш і його рівно спиляний злочин: хто в Румунії та Україні нелегально рубає карпатський ліс — міжнародне розслідування

Карпатські гори — дім для чималої кількості ведмедів, вовків та рисей. Можна сказати, що це останній настільки великий за масштабами осередок незайманої дикої природи в Європі. Але наразі розгорнулась неабияка боротьба за майбутнє цих просторів.

Браконьєри активно займаються незаконною вирубкою лісів. Вони крадуть деревини на 500 мільйонів доларів у рік, а прибутки їхні настільки великі, що вони погрожують вбити будь-кого, хто стане на їхньому шляху.

Тим часом в Україні озброєні угрупування козаків мобілізуються для захисту лісів і переслідують браконьєрів.

А наживається на цьому великий бізнес.

Про те, як відбувається нелегальна вирубка карпатських лісів, про масштаби винищення, про головних екологічних злочинців Румунії, а також про участь України у цій схемі — розслідування журналістів Центру дослідження корупції і організованої злочинностії.

Швайгхофер — злодій в законі

Джеральд Швайгхофер — злодій в законі у галузі лісової промисловості. Його оборудки сягають мільярда доларів.

Працівники управління у боротьбі з організованою злочинністю прокуратури Румунії намагаються знайти зачіпки у справі, яка стосується компанії Швайгхофера (Shweighofer).

Журналісти OCCRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) досліджували причетність Швайгхофера до незаконної вирубки лісів. Журналіст Центру розслідування корупції й організованої злочинності Романа Пуюлет зустрілась з людьми, причетними до цієї справи, — чиновниками, які захищають ліси, а також політиками, яких звинувачують у змові з бандитами. Романа відслідкувала, як деревина потрапляє з пунктів незаконної вирубки лісу через лісозаготівельні заводи до нібито легальних заводів.

Площа Карпатських гір майже еквівалентна площі Великобританії. Переважно вони сконцентровані в Румунії, але простягаються й територією України та інших держав.

Це найбільша ділянка незайманого лісу в Європі, яка є домівкою для диких тварин. Третина бурих ведмедів Європи живе в лісах Румунії — це без перебільшення тисячі тварин.

Вдень лісами полюють рисі — єдині великі кішки в Європі. Їх вдалося зняти на камери відеоспостереження в румунських горах на початку цього року. Вони полюють на сарн, яких в лісі теж досить багато.

Ночами зграї вовків мандрують в пошуках здобичі лісами Карпат — їх у горах понад 3,000.

Ліси називають «легенями Європи», бо вони поглинають великі об’єми вуглекислого газу і перетворюють його на кисень.

Олександр фон Бісмарк, який займається розслідуванням екологічних злочинів, каже, що Карпатський ліс наразі настільки ж важливий, як і тропічні ліси:

«Це сердце Європи. Це найважливіший ліс в Європі, який до того ж і значно ближче до мене, в порівнянні з Амазонськими джунглями, наприклад».

Західні компанії генерують попит на деревину для сфер меблевого виробництва і будівництва. Фон Бісмарк стверджує, що вони звертаються до браконьєрів для отримання деревини. За словами журналіста, значна частина сировини, яку вони отримують, — незаконного походження:

«Це реальні злочини і злочини мають бути розслідувані. В країні давно існують закони, відповідно до яких незаконна вирубка лісу — злочин. Саме тому це порушення закону. В Румунії ви маєте самотужки боротись з організованою злочинністю та її наслідками. Чому вона настільки організована і могутня? Тому що мова йде про сотні мільйонів доларів».

Лісопильний завод компанії Швайгхофер (Shweighofer) в Румунії

Цей великий лісопильний завод — один з п’яти заводів в Румунії, які перебувають під управлінням гігантської австрійської лісопромислової компанії Швайгхофер (Shweighofer). Вони переробляють більшу частину деревини з гірських лісів для лісозаводів та крамниць товарів «збери сам» по всій Європі. Вони кажуть, що дуже пишаються своїм внеском у сталий розвиток лісового господарства.

«Це легені нашої планети. Земля дихає завдяки лісам. Ми дбаємо про ліси. Ми – Швайгхофер — знаємо кожне дерево в обличчя» — з рекламного ролика компанії

Але Швайгхофер (Shweighofer) неодноразово звинувачували в придбанні деревини у бандитів, які незаконно винищують ліс. Прокуратура якраз має оголосити, чи буде висувати звинувачення компанії після того, як отримає результати перевірки спеціального підрозділу, що займається питаннями організованої злочинності. Торік австрійський мільярдер Джеральд Швайгхофер, який керує компанією, заперечував інформацію про порушення закону.

«Мене звати Джеральд Швайгхофер. Нам закидають, що ми наражаємо румунські ліси на небезпеку, використовуючи незаконні методи у своїй діяльності. Це не відповідає дійсності, тому я вирішив про це сказати»

Він показав сертифікати, які підтверджують, що їхня деревина має легальне походження. Але наразі Лісова опікунська рада призупинила цей сертифікат і почала перевірку компанії.

Матей Міхали, президент Асоціації власників лісових угідь в місті Борша, Румунія, розповідає:

«Раніше це був густий ліс. Незайманий реліктовий ліс. Подивіться на нього зараз. Жодна людська рука не торкалась його. Це ганьба, тому що, на жаль, ефект буде давати про себе знати ще 50 — 100 років».

Ефект, про який говорить Матей, — збільшення кількості повеней через те, що всі дерева були знищені. Цей район один з найбільш постраждалих від вирубки лісу. Він розташований на півночі Румунії, поблизу міста Борша, яке межує з національним природним парком та заповідником «Гори Марамуреш».

Ми регулярно натрапляємо на великі купи колод, які свідчать про те, що тут досі ведеться серйозна вирубка деревини, переважно — незаконно.

«Ви можете побачити, який ефект дало знищення лісу. Клімат країни цілком змінився через вирубку лісу. І нікому до того немає справи, ніхто нічого не робить. Державні установи роблять вигляд, що нічого не бачать і не чують про те, що сталося в нашому районі», — розповідає Матей.

У суді Асоціація власників лісових угідь, яку представляє Матей Міхали, виграла право повернути собі назад 170 квадратних кілометрів лісових угідь — площа за величиною майже як столиця країни Бухарест, — але влада повернула їм тільки двадцять відсотків. Держава передала угіддя у власність іншим людям, які не мали ніякого права на землю і незабаром вирубали ліс. Величезний відсоток дерев, які належали їм, були знищені.

БРАТИ ТИМІШІ

З іншою ділянкою, частиною заповідника «Гори Марамуш», все в порядку. Але це не надовго. Якимось чином вона потрапила в руки місцевих бандитів.

У 2009 році ті ж бандити були на межі війни з румунською владою. 450 жандармів і 200 поліцейських провели рейд по місту Борша, аби зупинити одну з найбільших операцій з крадіжки транспортних засобів в Західній Європі. Вона називалася «Бульдозер». Влада тоді знайшла кілька машин, які були заховані в лісі.

Брати Тіміші, очолюють злочинне угруповання «Бутани»

Два брати на ім’я Григоре і Тоадер Тіміш, які були на чолі злочинного угруповання «Бутани», напали на жандармів під час провeдeння рейду. Їх заарештували і засудили за напад. Через багато років Григоре і Тоадер отримали спірну ділянку природного заповідника «Гори Марамуреш». Тоадер Тіміш був звільнений з в’язниці торік після відбуття покарання більш ніж два роки за напад і незаконну вирубку лісу.

Григоре Тіміш (Grigore Timis) став відомим на всю Румунію після спроби штурму мерії кілька років тому. Це сталося через суперечку щодо права власності на земельну ділянку. Він тоді був озброєний мечем. У доповіді румунської розвідувальної служби, яку вони надіслали до парламенту, зазначалось, що «Бутани» — злочинна група, яка вдається до насильства задля досягнення мети, що полягає в отриманні контролю над легальними і нелегальними підприємствами лісового сектору. Ми намагалися поговорити з Григоре Тімішем (Grigore Timis). Але він грубо нам відмовив.

В той час як ми знімали склад з деревиною злочинного угрупування, хтось перегородив шлях нашому автомобілю, взявши у жменю каміння. Після того, як ми залишили склад і паркували автомобіль в центрі міста, нас оточила група чоловіків на чолі з одним з братів Тіміш.

— Ви не хочете говорити? — знову спробували запитати ми.

— Ні. Мені нічого казати.

НУТУ ФОНТА — ПОЛІТИК «В ДІЛІ»

Коли поліцейські проводили рейд в місті Борша і заарештували лідерів угрупування «Бутани», вони виявили, що один з викрадених транспортних засобів перевозили на вантажівці, що належить впливовому місцевому політику.

Його звуть Нуту Фонта. Його політичні зв’язки вражають. Габріель Опреа (Gabriel Oprea), колишній міністр внутрішніх справ, — хресний батько його дочки. З’ясувалося, що дружина Нуту Фонта продала ділянку природного заповідника бандитам з клану «Бутани». Незважаючи на те, що земля належала іншим людям.

Нуту Фонта (Nutu Fonta), парламентар від Борша, Марумареш

У Румунії політиків звинувачують в участі у схемі з передачі державної землі, за якої земля, передана через ряд підставних осіб, які потім продають її за величезну суму, в більшості випадків потрапляє до рук тих же політиків, які організували цю передачу державної землі.

У цьому випадку ймовірною підставною людиною була місцева мешканка Марія Чіндріс (Maria Chindris). Саме її ім’я фігурує в документах. Ми розшукали цю людину.

Марія Чіндріс (Maria Chindris), підставна володарка земельної ділянки

— Я немаю до цього справи.

— Отже, виходить, ви стверджуєте, що всією цією схемою керував хтось інший? — намагаємося уточнити.

— Так, так, — відповідає Марія.

— І вас використовували?

— Я й не знаю, що сказати. Я не була втягнена в судовий процес взагалі.

Від Марії земля перейшла водію Нуту Фонта (Nutu Fonta). Водій помер, і документи показують, що дружина водія та дружина Нуту Фонта (Nutu Fonta) продали згодом частину землі бандитам з клану «Бутани», хоча дружина водія каже, що вона не отримала свою частку з цього. Ми запитали у Нуту Фонта, чи насправді він організував цілий ряд угод з підставними особами, аби врешті отримати і згодом продати ці лісові угіддя і показали йому документи, згідно яких його дружина отримує очевидну вигоду з угоди:

«Я можу сказати, що абсолютно не маю стосунку до того, що сталось. Про те, чому тут ім’я моєї дружини, треба запитати її саму».

Куди ці гроші дійсно пішли — загадка. Фонта — перший, хто визнав, що водій, схоже, не мав з цього ніякої вигоди:

«Ви можете піти і подивитися, де живе його сім’я, він побудував хороший будинок, нічого особливого, без цієї розкоші. У них двоє дітей — один хлопчик і одна дівчинка».

Ще більш дивним здається те, що в 2005 році Фонта формально продав транспортну та лісозаготівельну компанію своєму водію. Компанія коштувала 44 мільйони доларів. Місцеві припускають, що водій був підставною особою, хоча Фонта заперечує це.

Григоре Тіміш (у центрі), один з двох братів, які керують злочинним угрупованням

Брати Тіміш з клану «Бутани» тепер на волі і в їхніх руках опинилась більша частина лісу, яку їм продала дружина Фонта. За даними природоохоронної служби, компанія братів незаконно займається заготівлею деревини. А їхні опоненти стверджують, що дружина Нуту Фонта допомагала їм і з іншими угодами.

Іоан Роман, місцевий власник лісового угіддя розповідає:

«Насправді Нуту Фонта отримав більше, ніж ті 137 гектарів. Він також отримав інші земельні ділянки, близько 100 гектарів, які також передав Григоре Тімішу».

Угрупування «Бутани» також займається вирубкою цих лісів, хоча питання власності все ще не вирішене.

Бізнесмен Іоан Роман (Ioan Roman) придбав право на землю, але банда каже, що вона належить їм. У минулому році було зафіксовано, як член банди — сумнозвісний Тоадер — погрожує вбити Іоана Романа:

«Я зловлю його одного разу, і його не стане. Для того, щоб мати гарне життя, слід їх трохи залякувати. Перш ніж ви дізнаєтесь про це, хтось виявиться мертвим».

Я зловлю його одного разу, і його не стане. Для того, щоб мати гарне життя, слід їх трохи залякувати. Перш ніж ви дізнаєтесь про це, хтось виявиться мертвим

За словами Тоадера, немає жодного сенсу звертатись до адвоката:

«Ви витрачаєте гроші на адвоката марно. До того часу, поки рішення буде винесене на вашу користь, ми все це вирубаємо. Ви просто витрачаєте свої гроші на вітер. Допоки суд скінчиться, вже не буде ніякого лісу».

Коли ми дісталися лісу, вони вже вирубали його. Іоан Роман (Ioan Roman), місцевий власник лісового угіддя:

«Я виграв суд, він назвав компанію, цесіонарія земельної ділянки. Все це є в рішенні суду. Я приходив сюди чи не щодня, щоб переконатися, що ніхто не намагається її [ділянку] вкрасти. І я застав їх за вирубкою лісу. Тоді відразу ж зателефонував у поліцію, вони приїхали, розпочали розслідування… Тоадер з клану «Бутани» стверджував, що він власник землі. Натомість, я попросив показати документи, що підтверджують право на власність. Він погрожував вбити, —якщо він коли-небудь побачить мене тут, сказав, що він мене повісить, переїде…»

Роман попередив управління лісового господарства в письмовій формі, що клан «Бутани» не мав права на вирубку лісу, але вони чомусь досі дозволяють їм це робити. Ми хотіли дізнатись, чому вони так вчинили, тому прийшли до голови управління лісового господарства міста Борша:

— Ви ігнорували цей випадок? Як сталось так, що він пройшов повз?

— Мені погрожували. Хай вирішує суд.

— Хто вам погрожував?

— Люди в процесі судового розгляду.

Виявилося, що його залякував клан «Бутани». Управління лісового господарства був оштрафований за надання допомоги братам Тіміш. Але як тільки Теодор Тіміш вийшов з в’язниці, він повернувся до своїх справ, нахабно погрожував вбити пана Іона Романа — навіть на очах в поліцейських:

Тоадер Тіміш (Toader Timiș), учасник кримінального угрупування Бутани

— Я тебе вб’ю просто тут, матимеш свідків. — говорив Тіміш.

— Тоадере, не кажіть такого! — зупиняли його поліцейські.

— Якщо знайдете його мертвим, знайте, це я його вбив, — завершив той.

— Якщо щось станеться, ви перший, за ким ми прийдемо, — запевнили у поліції.

Компанія, якою управляють ці бандити, — важливий постачальник для компанії Швайгхофер (Schweighofer), обороти якої наразі становлять півтора мільярди доларів на рік тільки в Румунії. Вони також продавали Швайгхоферу (Schweighofer) деревину безпосередньо з лісу, який їм дістався від дружини політика Нуту Фонта.

Люди, які на законних підставах володіють лісом кажуть — компанія Швайгхофер (Schweighofer) повинна знати, що відбувається через те, що їхнім п’ятьом заводам в Румунії потрібно більше деревини, ніж реально законно отримати, каже Богдан Тудор, представник Асоціації румунських власників лісових угідь.

Цей феномен незаконної вирубки лісу не виріс би до таких масштабів упродовж останніх років, якби не було попиту з боку промисловості. Обробна потужність Швайгхофер (Schweighofer) наразі становить 3,4 мільйони кубометрів кругляку, що значно більше, аніж законно можна отримати в лісах Румунії.

Але шкода, завдана лісам і навколишньому середовищу, де проживають рисі, вовки і ведмеді, така, що Всесвітній фонд захисту дикої природи подав скаргу на компанію. Опікунська рада лісового господарства проводить розслідування і має представити цього місяця серйозні звинувачення щодо використання незаконно вирубаної деревини компанією Швайгхофер.

Мережа дрібних компаній, які постачають деревину Швайгхофер виглядає кволо, але все ж таки вони завдають серйозної шкоди лісам. Протюнінговані таким чином, аби могли їздити коліями, фури та старі паровози прямують єдиною залізничної колією до цих гір. Вони належать родині місцевого мера і його компанії. 15 вагонів деревини було конфісковано через відсутність будь-яких документів, які б підтвердили, що вирубка законна.

Протюнінговані для проїзду коліями фури та старі авто прямують єдиною залізничної колією в гори і належать меру

Василе Влад, керівник місцевого управління лісового господарства, намагається захистити ліси. Він взяв нас до одного з таких потягів:

«Після того як отримали дозвіл від приватного управління лісового господарства, вони незаконно продавали деревину компанії HOLZINDUSTRIE».

Дорогою він показує деревину, яку, ймовірно, вирубують без дозволу. Чоловік каже, що деякі лісозаготівельні компанії в регіоні мають власників з кримінальним минулим. Всі вони, як і раніше, постачають деревину Швайгхофер.

Василе Влад покладав неабиякі надії на нового очільника поліції:

«Очільник поліції змінився. Ми співпрацювали з ним два тижні. Через два тижні, ми разом з очільником упіймали їх в лісі. Вони злякалися і покинули ліс разом зі своїм обладнанням. Але незабаром повернулися. Тоді поліція перехотіла їздити зі мною на рейди. І їм дійсно є чого боятись».

Прикордонна поліція полює на тих, хто незаконно рубає ліс в заповіднику «Гори Марамуреш». Лісоруби нещодавно напали на одного зі співробітників поліції, внаслідок чого його госпіталізували. Навіть коли їх спіймали, вони продовжували чинити опір поліції.

«Якщо цей негідник з’явиться знов, я дам йому в обличчя», — вигукує один із затриманих тоді чоловіків.

Двох із них заарештували — вони були підрядниками Швайгхофер. Напад стався поруч з пунктом прийому деревини цієї компанії. Ми розшукали одного з місцевих браконьєрів — Георга Ущука, який постачав на цей склад нелегальну деревину, і таємно записали його розповідь про те, яким чином він взаємодіє з Швайгофер, або Хольц, як він її називає.

— Як працює Холтц (HOLZINDUSTRIE)?

— Холтц змушує їх розпочати експлуатацію лісу. Дозвіл на це видається особі X, або Y, або мені, наприклад. Я отримую дозвіл, беру на себе вирубку деревини, а вони платять мені за цю послугу. Я розраховуюсь за вирубану деревину, це ключова частина операції, а вони потім платять мені вже за мою деревину.

Георге Ущук зараз перебуває під слідством за звинуваченням у продажі нелегальної деревини компанії Швайгхофер.

Георге Ущук (ліворуч), який перебуває під слідством за продажі нелегальної деревини компанії Швайгхофер

Його слова повертають нас до нашого старого друга, про якого йшлося раніше, місцевого політика Нуту Фонта. Пам’ятаєте, таємничу компанію вартістю 44 мільйони доларів, яка була формально продана його водію? Вона в кінцевому підсумку опинилась в руках Ущука і брата його дружини, але Нуту Фонта каже, що цьому є просте пояснення:

«Я тоді відновлювався після автомобільної аварії. Я надав йому повноваження прокурора на два тижні».

Ми викрили мережу бандитів, підставних компаній і недобросовісних політиків, задіяних в незаконній вирубці лісу, але компанія Швайгхофер досі наполягає на тому, що вона свідомо не приймає незаконно вирубану деревину.

Олександр фон Бісмарк, видаючи себе за несумлінного постачальника деревини, але насправді він є директором американського Агентства з розслідування екологічних злочинів, записав на приховану камеру розмову з Карлом Шмідтом, який на момент запису обіймав посаду генерального менеджера Швайгхофер (Schweighofer) в Румунії:

«Уряд починає тиснути на нас, тому що наш бізнес вже занадто виріс. Вони хочуть змінити законодавство в сфері лісової промисловості так, аби воно працювало проти нас, та запровадити ряд інших безглуздих ініціатив».

Фон Бісмарк також запитав Шмідта, чи купувала б компанія Швайгхофер деревину, якщо він вирубав би її в більших кількостях, ніж дозволяє закон:

— Так що, навіть, якщо контракт з громадою обмежує мене цифрою 3,000 кубометрів, а я вирубаю ще 3,000, а потім ще 4,000, і врешті цифра наблизиться до 20,000…

— Будь ласка. Це не проблема.

Наразі Шмідт звільнився з компанії. В Швайгхофер кажуть, що вони напряму не купують незаконно вирубану деревину, і якщо така й потрапляла в поставки, то це вже в минулому, а також, що такі випадки траплялось під час поставок з пунктів прийому деревини, а не безпосередньо з їхніх лісозаготівельних заводів, але Олександр фон Бісмарк заперечує це:

«Це дуже нещиро з боку такої компанії, як Швайгхофер, яка настільки обізнана і розміщена так близько до лісу, казати, що вона не знає цих постачальників і немає до них жодного стосунку. Очевидно, цей зв’язок проявляється по-різному, наприклад, через фінансування авансом фактичної вирубки лісу. Формат співпраці з цими постачальниками варіюється… Як вони можуть говорити, що не несуть відповідальності, що їхня відповідальність закінчується там, де й двері їхнього лісопильного заводу, коли вантажівки долають кілометр, везучи деревину з національного парку? Це смішно, це неетично, і це повинно стати незаконним відповідно до нового європейського законодавства».

УЧАСТЬ УКРАЇНИ

Не лише в Румунії занепокоєні з приводу Швайгхофер.

Журналістам вдалося отримати кадри, зняті батальйоном козаків — напіввоєнної організації, яка спочатку створювалась для боротьби з проросійськими сепаратистами на сході України.

Вони розгорнули активну діяльність в Сторожинецькому лісі, що на південному заході України. Він перебуває під управлінням Чернівців.

Тепер козаки зі зброєю в руках борються проти незаконної вирубки лісів на Західній Україні. Вони здійснюють рейди таборами лісорубів, організували контрольно-пропускні пункти на дорогах поблизу лісів, зупиняють вантажівки з деревиною і вимагають показати докумети, які підтверджують, що вони мають право на її вирубку.

Водій каже, що везе виключно дрова та гнилу деревину, але швидка перевірка показує, що це не так.

В Україні ліси перебувають у державній власності так само, як і компанії, що використовують та управляють лісовими ресурсами. Люди, які втікають від козаків, — державні службовці.

Цей ліс на кордоні з Румунією — основне джерело деревини для заводів компанії Швайгофер. Протягом останніх шести років звідси було вивезено до Румунії деревини на загальну суму майже 45 мільйонів доларів.

Ми відшукали лідера батальйону козаків Сергія Миронова і вмовили його відвезти нас до лісу, який він намагався захистити. Тим часом його вже незаконно вирубали та продали.

Офіційним приводом для вирубки лісу в цій місцевості стала необхідність позбутися хворих дерев. Хоча лісники мали право на вирубку лише гнилих або хворив дерев, на кадрах Сергія бачимо купу колод молодих зелених дерев, які вже готові до продажу.

Ситуація сягнула такого рівень, що Сергію та його людям доводиться зупиняти цілі потяги з деревиною, а не вантажівки.

Ми вирішили зустрітись з поліцейським, який розслідує незаконну вирубку лісів в цій місцевості. Він нещодавно конфіскував чергову партію нелегальної деревини.

Олександр Гаркот, заступник начальника Управління захисту економіки у Чернівецькій області.

Ці вантажівки, які вони зупинили, — їхали безпосередньо з лісу Сергія.

Поліція звернулась до прокурорів, стверджуючи, що один із працівників лісової охорони вимагав хабар у лісозаготівельної компанії.

Українська поліція підозрює, що деревина, яку вирубали з лісу Сергія, була перевезена через кордон.

Українська влада визнає, що з лісом, який патрулює Сергій, були проблеми.

Сергій Робулець, начальник Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, стверджує, що проблема в тому, що лісова охорона, яка має захищати ліс, в той же час заробляє гроші на продажі деревини.

Також наполягають на тому, що проблеми не надто серйозні та поширені. Кажуть, що лише дрова і тонкий кругляк, з яких і так не було б користі, постачають компанії Швайгхофер.

Але коли ми проїхали 100 кілометрів на захід, ми побачили аналогічну картину. Деревину з лісу, що в Івано-Франківській області, в кінцевому підсумку також везуть в тому ж напрямку.

Ігор Соболевський, голова Асоціації деревообробних та лісозаготівельних підприємств Західної України говорить, що люди, які займаються нелегальною вирубкою лісу, навіть інсценували замах на нього. Його собака врятував їх, бо відтягнув ручну гранату подалі від дому. Він засмучений тим, що пес не вижив.

На думку Соболевського, масові вирубки лісу є прямим наслідком того, що корупція широко розповсюджене явище в країні.

Офіційно в Румунію з України постачається понад мільйон кубічних метрів деревини на рік загальною вартістю 75 мільйонів доларів

Румунія — найбільший ринок збуту української деревини. Офіційно на нього постачається понад мільйон кубічних метрів деревини на рік загальною вартістю 75 мільйонів доларів. Основна частина цієї деревини йде на лісопильні заводи компанії Швайгхофер. За словами Дмитра Добродомова, депутата ВРУ, це не остаточні цифри. Великі обсяги деревини везуть в Румунію контрабандою.

Мораторій на експорт лісу лише активізував незаконну вирубку деревини. На Швайгхофер цей мораторій ледь позначився.

Ми отримали конфіденційні документи компанії Швайгхофер, в яких зазначено, що вона таємно платили працівнику, який обіймав керівну посаду на українській залізниці, за те, що той шпигував за їхніми конкурентами. Він переймався тим, що його впіймають, і постійно вимагав більше грошей. Ми відшукали цього чоловіка, Віталія Конюка, який нині працює на керівній посаді в російських залізницях в Києві — заступником директора «Федеральної вантажної компанії». Він заперечує продаж інформації і каже, що зустрічі були офіційними.

В тих же документах, як кажуть співробітники Швайгхофер, є прохання впливового українського політика покрити всі витрати його сімейної поїздки до Відня. В обмін на поїздку він нібито допоміг їм отримати дозвіл на будівництво лісопильного заводу. В Швайгхофер щоправда не мають підтверджень, що це дійсно мало місце.

Швайгхофер нині готується до заборони на експорт по-іншому — відновлюючи деревообробний завод тут, в Україні, в Коломиї.

Мер Коломиї Ігор Слюзар радіє інвестиціям Швайгхофер, тому що корпорація пообіцяла створити 500 нових робочих місць, що, як він каже, вирішить проблеми місцевої громади. Завод буде мати потужність переробки 1,2 мільйони кубометрів лісу в рік — саме стільки Україна експортувала в Румунію щороку.

«Мало того, вони ставлять питання про концесію важкодоступних гірських лісів на 50 років, чого не дали їм в Румунії. Необмежено — вони будуть брати участь у всіх конкурсах, — ділиться з нами мер Коломиї. — Україні це дуже потрібно. Потрібно, щоб з’явився господар. Швайгхофер просить: дайте мені ліси, я буду садити, різати, приводити їх до світових норм. Ні Україна, ні Румунія, не погоджуються на його умови. Питання — чому?»

Швайгхофер ставить питання про концесію важкодоступних гірських лісів на 50 років, чого не дали їм в Румунії. Необмежено — вони будуть брати участь у всіх конкурсах

Ігор Слюзар, мер міста Коломия

За словами мера, переговори Швайгхофер з Міністерством охорони навколишнього середовища України тривають.

Коли ми говоримо йому, що компанія перебуває під слідством та звинувачується у придбанні деревини з незаконних джерел в Румунії, у нього стається приступ відвертості.

«Думаю, в нас буде та ж ситуація. Бізнес є аморальним», — підсумовує чиновник.

КЛЮЧОВИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК

Допоки мер чекає на новий завод в Коломиї, вантажні потяги повні українського лісу перетинають кордон до Румунії.

Точка їхнього призначення — велетенський завод Швайгхофер (Schweighofer) в Радауті, на якому переробляється чималий об’єм деревини з України. Тут виробляють понад мільйон кубометрів кругляку на рік.

Його власник мільярдер Джеральд Швайгхофер (Schweighofer) відвідує завод і позує на камери разом з менеджером Никифором Тофаном.

Трохи на південь від заводу в Радауті розміщений один з їхніх ключових постачальників — місцева компанія GVC. В минулому році вона поставила Швайгхофер (Schweighofer) деревини на 3,5 мільйона доларів.

Компанія GVC перебуває під слідством через незаконну вирубку лісу. На папері вона належить посереднім місцевим жителям, але, кажуть, що це підставні люди, які прикривають реального власника, — людину близьку до Швайгхофер.

Ми виявили, що GVC було зареєстровано торгову марку компанії, якою володіє людина на ім’я Джордже Тофан. Це брат Никифора Тофана, менеджера заводу Швайгхофер в сусідньому Радауті.

Ми поїхали на склад GVC в пошуках Джордже.

— Доброго дня! Це компанія GVC Computers?

— Так.

— Ви часом не пан Тофан?

— Ні.

— Де його можна знайти?

— Він не тут, він в Гуморі (Humor).

— Але це його бізнес?

— Так, це один з його бізнесів.

Утім, незважаючи на угоду про реєстрацію товарного знаку і підтвердження його співробітників, Джордже спростовує інформацію, що він є власником:

— Я не має жодного стосунку до GVC. Я не знаю хто і що вам казав.

— Тоді чому люди кажуть, що ви власник GVC?

— Тому що є багато лісозаготівельних компаній. Мій брат керівник Holzindustrie, величезної компанії. Люди заздрять. Вони хочуть йому нашкодити.

В серці Карпат, в місті Себеш, що кілька сотень кілометрів на північний захід від Радауті, розміщені заводи Швайгхофер.

Це перший завод Швайгхофер (Schweighofer) в Румунії. Компанія Алредіа щороку постачала їм деревини на суму 11 мільйонів доларів. Наразі вона під слідством через купівлю незаконно вирубаної деревини.

Власник Алредії сказав нам, що деревина, яка йому надходила, мала переконливу документацію, і що це не його робота перевіряти, чи вона була законно вирубана, чи ні. У Швайгхофер стверджують, що сертифікати Алредії, які підтверджували законне походження деревини, в належному стані, і тому у них немає жодних підстав не продовжувати співпрацю з ними.

За даними прокурорів у боротьбі з мафією голова Ромсілва Адам Крашиунешку починаючи з 2013 року нібито сприяв організованій злочинній групі та діяв не в інтересах державної компанії, яку очолював.

Протягом останніх двох років скандал в компанії Ромсілва (Romsilva) регулярно потрапляв на перші шпальти. Саме під її керівництвом перебувають ліси Румунії. Ромсілва (Romsilva) — найкрупніший і найважливіший постачальник деревини Швайгхофер. Рівень корупції, як в локальних представництвах, так і в штаб-квартирі управління лісового господарства в Бухаресті, приголомшує. Колишній голова Ромсілва (Romsilva) перебуває під слідством через махінації з лісами, які коштували народу Румунії сотні мільйонів доларів. Мало хто був готовий бити на сполох через це.

ОДИН ПРОТИ СИСТЕМИ. ЗАХИСНИК ДЕРЕВ МІХАЛ ХАНЗУ

Міхаіл Ханзу, доктор наук в галузі лісового господарства. На його думку, дерева відіграють життєво важливу роль для майбутнього людства.

Він працював в управлінні лісового господарства, перевіряв, чи діють згідно правил підприємства, які постачають деревину таким компаніям, як Швайгхофер. Доктор Ханзу стверджує, що його колеги брали хабарі від лісорубів за дозвіл вирубувати більше дерев, ніж передбачено законом:

«Вони фіксують в книгах обліку менші діаметри дерев, ніж вони є насправді. Бувало, що 80% вирубаної деревини взагалі немає в документах».

Мені погрожували життям двічі на тиждень, а іноді й двічі на день. Щойно погрози почали надходити частіше, я зрозумів, що не зможу нічого зробити, якщо я помру, тому слід діяти безпосередньо зараз

Переважно компанії купують не безпосередньо цю деревину, а право доступу до лісу. Після того, як вони його отримють, вони можуть вирубувати все, що їм заманеться.

Коли він відмовився підписувати сфальсифіковані документи і миритись з корупцією, то почав отримувати погрози на свою адресу:

— Мені погрожували життям двічі на тиждень, а іноді й двічі на день. Щойно погрози почали надходити частіше, я зрозумів, що не зможу нічого зробити, якщо я помру, тому слід діяти безпосередньо зараз.

— Чому вам погрожували?

— Я відмовився підписувати документи, в яких вказувались занижені обсяги деревини для компаній, які купували її в цьому управлінні лісового господарства. Я тоді там працював. Ніхто ніколи не відмовляв, всі брали хабарі. Всі наживались на цьому.

— Вони отримували за це гроші?

— Ну а що ж ще? Славу?

— Вони заможні люди?

— Так, дуже. Добре відомо, хто ці лісники, які компанії вони мають, яким бізнесом займаються. Це не секрет, це все в відкритому доступі.

Оскільки управління лісового господарства підпорядковується мерії, Ханзу приніс документи меру Саліште, який, власне, нічого не вчинив. Тому, коли він знову пішов до нього, — таємно записав розмову:

Мер: Ти мав вписатись у формат роботи, але ти цього не зробив.

Міхаіл: Але я не можу вписатись в організовану кримінальну групу. Вони порушують закон.

Мер: Тоді, Міхаіле, в нас різні дороги. Нічого в нас з тобою не вийде.

Міхаіл: Але це підроблені документи. Я не можу посилатись на них в майбутньому, знаючи, що вони підроблені.

Мер: Звідки ти знаєш, що вони підроблені?

Міхаіл: Тому що їх підробляли на моїх очах.

Мер: Тоді треба було дивитись кудись в інший бік!

Міхаіл: Я не міг не побачити цього. Він стояв прямо переді мною.

Мер: Треба було дивитись на щось інше! Залишити його наодинці і дивитись в інший бік. Це його справа.

Міхаілу не залишалося іншого вибору, окрім як йти з корумпованої роботи. Але нам дістався від нього запис розмови. Ми пішли до мера і ввімкнули його:

— Вмикайте запис. Можливо, я мав на увазі…

— Він говорить вам, що це організована злочинна група, що для нього неприпустимо вписуватись в неї …

— Хвилинку… Отже, насправді все було так: він працював в цьому управлінні; я не примушував його робити певні речі, так само як і не змушував його робити будь-що в сфері лісового господарства. Тепер я зрозумів. Я сказав, я буду… Я вважаю, що сказав достатньо. Зі свого боку, я хочу прояснити всю цю ситуацію, і щоб відповідальні, якщо вони дійсно відповідальні, відповіли за це.

Мер має більш тонке пояснення щодо його рекомендації Ханзу заплющити очі на корупцію:

«Я не змушував його звільнятись, для цього не було жодних підстав. Я його поважаю. Я лише попросив спробувати вписатися в колектив на роботі. Більш нічого».

Міхаіл відмовився просто тихо піти. Він пішов до найближчої антикорупційної прокуратури в Алба-Юлію, щоб розказати про корупційну схему на мільйони доларів. Під час допиту працівник правоохоронних органів запитав, чи знає він кінцевий пункт призначення деревини. Але перш, ніж він встиг сказати Швайгхофер, розмову раптово перервали:

«Жінка зайшла в офіс і сказала: «Ці речі слід обговорювати в іншому офісі, не в цьому». Я вийшов, працівник повернув мені копії документів, які я привіз з собою. Через те, що я наполіг, він взяв один документ і сказав: «Пане Ханзу, у нас немає іншого офісу».

Інші прокурори наразі вивчають факти, які Ханзу навів у своїй скарзі. Михаіл переїхав до Бухаресту і зараз досліджує, як краще робити заготівлю деревини, щоб при цьому не нищити ліси.

Ми стривожені тим фактом, що винищення великого відсотку тропічних лісів Амазонки починаючи з 1960-х, поставило під загрозу життя місцевих племен і тварин джунглів.

Ми обурені тим, що здійснюється винищення індонезійських тропічних лісів задля виробництва пальмової олії, що ставить під загрозу майбутнє орангутангів.

Але швидкість, з якою знищують ліси Карпат з початку цього століття настільки ж вражаюча.

Завод в місті Себеш (Sebes) переробляє стільки ж деревини щодня, як звичайна румунська меблева компанія за рік.

У 2005 році ліс на південь від заводу виглядав так

Але до 2012 року він цілком був знищений.

Ми не знаємо, скільки деревини потрапило на завод Швайгхофер (Schweighofer) і скільки з неї було незаконно вирубано, але половина всієї деревини, яку вирубують в Румунії — незаконна. І з того часу, як в Румунії з’вилась компанія Швайгхофер (Schweighofer) країна втратила 260 мільйонів дерев.

Протягом останніх трьох років вирубка лісів здійснювалась ще активніше.

«Оскільки наша компанія — це сімейний бізнес, для насабсолютно неприйнятно винищувати такий ресурс, як ліс» — говорить у ролику пан Швайгхофер.

Ми спробували отримати від нього відповіді на всі запитання, які виникли під час розслідування. Ми поїхали в Радауті, де він зустрічався з кількома журналістами в своєму розкішному готелі і переконали мільярдера, аби він зустрівся з нами теж. Але він відмовився відповідати на наші запитання.

— В Австрії є багато сімей, які ніколи не дають інтерв’ю.

— Я ставитиму питання англійською мовою, а ви можете відповідати німецькою.

— Я не розумію англійську.

Компанія пізніше повідомила нам, що не знала про те, що деякі з їхніх постачальників були засуджені через незаконну вирубку лісу, а деякі — під слідством за звинуваченням в організованій злочинності. Вони сказали, що в майбутньому не будуть купувати деревину у злочинців і що їхні заводи перевірятимуть, чи деревина легального погодження.

Румунський уряд каже, що збереження лісів має стати національним пріоритетом. Але в той же час як легальні, так і нелегальні лісоруби, продовжують винищувати Карпатські ліси.

По материалам ord-02.com