Керівником Державної зернової кампанії призначили «бригадира» екс-регіоналів

Керівником Державної зернової кампанії призначили «бригадира» екс-регіоналів

ЗМІ повідомили, що 13 вересня на засіданні уряду було підтримано кандидатуру Дмитра Гавриша на посаду голови «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). За неофіційними джерелами — наразі відповідний наказ уже є в КМУ, але він ще не переданий в ДПЗКУ на виконання.
Що стоїть за цим призначенням?

Хто такий Дмитро Гавриш. Людина непублічна, інформації у відкритих джерелах про нього небагато. Відомо, що народився в Чернівецькій області, жив у Вінницькій, за освітою ― економіст. Найбільш відомим є його перебування з 2004 по 2010 рік на посаді заступника голови правління компанії «Мостобуд» ― найбільшої в Україні компанії з будівництва мостових конструкцій і транспортних розв’язок. І саме посилаючись на цей його досвід, ЗМІ повідомляють про його призначення на посаду керівника ДПЗКУ. Проте, чомусь замовчують, що саме за шахрайство на посаді в «Мостобуді» Гавриш двічі йшов по кримінальній статті. Але вийшов сухим з води під покровительством «старших товаріщей».
Його пов’язують насамперед з трьома доволі одіозними особами — Володимиром Прудивусом, Петром Цюрком та Михайлом Апостолом. Під началом Володимира Прудивуса Гавриш жваво махлював у «Мостобуді» протягом шести років. В історію розкрадань бюджета Києва ця компанія, яку визнали банкрутом у 2013 році, увійшла розваленим монстром Подільського мосту. На його будівництво під гарантії міської влади бралися величезні кредити, які канули у воду, як і техніка, угроблена при будівництві. ЗМІ зафіксували суму в 40 млн гривень, які по суті вкрав «Мостобуд» — рішенням Вищого Господарського суду України борг просто подарували.
Майстер налюблювати партнерів та клієнтів Предивус на початку 2014 тупо кинув донеччан, вивіз звідти активи «Промекономбанк» (з 2009 входив в структуру компанії «Прем’єр — Фінанс» власником якої є Прудивус). Вкладники обурювалися, але ж хто на них зважав. А в травні того ж року Прудивус «засвітився» на бурштинових розборках зі стріляниною. Він сам очолював загін озброєних людей, які намагалися віджати у місцевих незаконний видобуток бурштину.
Втім, до стрілянини Прудивусу не звикати. На початку 90-х він завзято брав участь у кримінальних розборках, кулаками формуючи стартовий капітал. Перспективний боксер (чемпіон України, тримав бронзу на рівні Радянського Союзу) скоро став доларовим мільйонером і власником потужної бізнес-корпорації, до якої увійшли близько 30 підприємств. В 2012 році став народним депутатом від Партії Регіонів. В 2014-му вийшов з фракції ПР.
Ще один подєльник Гавриша Петро Цюрко. ЗМІ включили Цюрка свого часу до сотні найбагатших кандидатів в депутати ( він володів значним фармацевтичним бізнесом). Присягу як народний депутат від партії регіонів, Цюрко прийняв за колоною в залі ВР, під час голосування “харківських угод”. Цюрко увійшов в історії української політики, як той, хто розбив голову Михайлу Волинцю (народному депутату від БЮТ) під час бійки за трибуну. Його називали «бригадним» від ПР по Вінничині. Його радником Гавриш став ще в 2007 році.
Ще одна людина, з якою повязують призначення Гавриша керівником ДПЗКУ — Михайло Апостол, який є радником Арсена Авакова з питань корупції в агропромисловій сфері. Хоча сам Апостол в коментарі ЗМі відкинув таку версію. Втім, є підстави вважати, що він лукавить. Чим цікава зернова корпорація У 2015 році, в інтерв’ю Економічній правді сам все Михайло Апостол пояснив: «Що таке ДПЗКУ? Це структура, яка існує для обслуговування китайського кредиту. Не буде цих грошей — від неї нічого не залишиться. ДПЗКУ повинна продавати 3-4 млн тон зерна китайцям, і вона з цим, будемо відвертими, не справляється. Чи почне справлятися, невідомо. Держава безкоштовно віддала цій структурі 65 об’єктів інфраструктури, в тому числі портові елеватори. І що має від цього держава? В середньому 2-4 млрд грн збитків на рік. Чи потрібна нам така структура?»
Вважаємо за доцільне ще процитувати уривок з інтерв’ю Цюпка: «Підтверджуються факти зловживань у ДПЗКУ: купівля в самих себе, купівля за вищими від ринку цінами, продажі за нижчими цінами, продаж зерна без погодження або неправомочні рішення керівництва ДПЗКУ щодо зміни пунктів договорів з китайськими контрагентами…Є питання до усіх керівників ДПЗКУ, починаючи з 2013 року. Щодо кожного з них відкриті кримінальні провадження… Поки триває слідство. Одна із справ стосується закупівлі зерна у трейдерів за завищеними цінами. Інша стосується укладання збиткової додаткової угоди з китайською корпорацією ССЕС. З нею, як відомо, ДПЗКУ підписала договори щодо поставки зернових в КНР».
Для розрулювання конфлікту з китайцями наприкінці 2016 року було кинуто інтелектуальний потенціал Олександра Григоровича. Але результат був не той, на який очікували. І в березні 2017 Григоровича звільнили (звинувативши заодно й в утриманні нелегального казіно.
Нагадаємо, відповідно до контракту 2013 року, Зернова корпорація мала щороку поставляти в Китай близько 5 млн тон зерна, переважно кукурудзу. Цього показника досягнуто жодного року не було. А в 2016, коли мінімальний обсяг зерна мав скласти 5,17 млн тон, китайці отримали 0,59 млн тон. При цьому з іншими контрагентами ДПЗК вела торгівлю. Стосунки перейшли у стадію конфлікту. Китайська корпорація CCEC скасували другий транш кредиту та звернулася в арбітраж до GAFTA. При цьому, на рахунках Укрексимбанку розміщено 1,5 млрд дол. китайського кредиту під державні гарантії, з якого Зернова корпорація отримує стабільний прибуток.
Що стоїть за призначенням?
Закони дикого бізнесу не змінюються. Перерозподіл ресурсу вимагає кадрових змін. Заступник голови Фонду держмайна Юрій Нікітін заявив уже, що в 2017 році до продажу готується три державних компанії. Серед них – ДПЗК. За розрахунками Фонду держмайна Зернова корпорація коштує ……близько 1,5 млрд грн. Компанію, у якої на рахунках розміщено порядку 1,5 млрд дол, продаватимуть за ледь 60 млн дол. Гавриш, схоже, вміє працювати з такою арифметикою…
По материалам www.open-ua.net